15 Серпня, 2020 Наталія ПРОЦЮК: фейк – на межі правди та брехні

У 2016 році в США фраза «fake news» стала однією з найпоширеніших. Видавництво «Collins», що випускає тлумачний словник англійської мови Collins English Dictionary, визнало «fake news» словом року. То що ж це таке «фейк»?

«Фейкові новини» – повністю або частково вигадана інформація про події, явища, певних осіб.

Наразі словосполученням fake news користуються мільйони людей: політики, журналісти, світові лідери і прості громадяни. Завдяки соціальним мережам інформація поширюється блискавично. Більшість людей здатні повірити в абсурдні речі, спираючись на вигадані та нічим не підтверджені факти. Найчастіше фейкові новини вигадують, додаючи до реальних події нові факти, які дозволять привернути увагу аудиторії. Якщо реальна новина може здатися нецікавою, то фейкова новина викликає живий читацький інтерес за рахунок  вигаданої брехні.

Що ж спонукає нас вірити фейкам?

1.  Сучасному людству притаманне кліпове сприйняття – все швидко сприймати і водночас швидко втрачати до всього інтерес.
2. Користувачу соцмереж потрібно менше секунди, щоб зрозуміти, чи зацікавить його запропонований контент.
3. Тенденція до заголовків – 96% людей сприймають інформацію, орієнтуючись лише на заголовки.
4. Згідно з однією з статей Массачусетського технологічного інституту (MIT), опублікованій в журналі «Science», брехня в соцмережах поширюється в шість разів швидше за правду.

Як боротися з фейками?

На жаль, це – проблема не просто кожного з нас, це проблема –  цілого світу. Потрібно навчитися їх розпізнавати, тобто розвивати навики критичного мислення. Привчіть себе ставити під сумнів правдивість інформації!

Перевіряйте джерела інформації:

• – сайти з низьким рейтингом
• – підроблені URL
• – джерело з соціальних мереж з сумнівним обліковим записом
• – відсутність контактів редакції та форм для зв’язку
• – анонімність всіх публікацій.

Споживайте інформацію з різних джерел, не обмежуйтеся двома сайтами з новинами, однією соціальною мережею і т. д.

Звертайте увагу на джерела даних, на приклад, посилання з узагальнюючими формулюваннями :

• «за даними експертів»
• «німецькі вчені з’ясували»
• анонімність джерела і т. д.

Емоційні заголовки:

• емоційне забарвлення
• використання великих букв, знаків оклику, слів «ШОК», «ТЕРМІНОВО», «ДОПОМОЖІТЬ/РЯТУЙТЕ/ВБИВАЮТЬ»
• слова та зображення, які викликають гнів, розчарування, стурбованість, тривогу.

Простий текст, де відсутня специфічна термінологія та складні конструкції.

Чужі фотографії, які не відповідають змісту або зовсім про іншу подію.

Також час від часу заглядайте у видання, котрі виявляють фейки в українському медіаполі (Детектор Медіа, VoxUkraine, StopFake) та «чистіть» сайти для власного перегляду.

Змінюючи інформацію, можна маніпулювати не лише сьогоденням, минулим, але й майбутнім.Об’єктом інформаційної атаки може стати кожен з нас, тому власна медіаграмотність – щит, який захистить від брехні та маніпуляцій.

Наталія Процюк, медіаекспертка