10 Листопада, 2021  Валерій Лесков: «Газова криза – наслідок корупції на енергоринку країни»

Розпочався опалювальний сезон і  усі ми  з тривогою очікуємо платіжок за житлово-комунальні послуги. Чи витримають сімейні бюджети  мешканців Хмельниччини чергове зростання цін, яке стосується не лише енергоносіїв, а й продуктів харчування, речей першої необхідності?  Розмова про сьогодення і перспективи наступного бюджетного року  – з депутатом  Хмельницької районної ради Валерієм Лесковим.

Валерію Олександровичу, як ви оцінюєте ситуацію, що склалася  сьогодні з ціною на газ?

Газову проблему  не можна виривати з контексту  соціально-економічної ситуації в країні загалом і на території області зокрема.  Безпрецедентне,  не обґрунтоване економічно  зростання ціни на блакитне паливо  – це вже палаючий  фітиль бомби уповільненої дії, яка може ось-ось вибухнути. Зростання ціни на газ потягнуло за собою не тільки спустошення бюджетів споживачів, а й перетягування  куцої бюджетної ковдри  з  одних статей видатків на інші у місцевих громадах. 

Візьмемо для прикладу  бюджет  маленької  Смотрицької  селищної ОТГ, в якій мешкає лише  6,5 тисяч населення.  Цитую дослівно текст пояснювальної записки до рішення сесії селищної ради від 30 вересня: «… збільшити видатки загального фонду по КЕКВ 2274 «Оплата природного газу» на загальну суму 898 136 грн, для закупівлі газу для садочків, шкіл, дитячої музичної школи, бібліотек та інших приміщень громади зменшивши видатки спеціального фонду по КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів» на загальну суму 751000 грн… та зменшити видатки загального фонду на суму 156 936 грн з благоустрою території.» Картина зрозуміла – щоб заплатити за тепло, громади  змушені відмовлятися від вирішення проблем благоустрою.  То що ж казати тоді про бюджети більших громад чи  бюджет області?  

Ось ще кілька цифр. Влада міста Хмельницького була змушена виділити  38 млн грн для бюджетників, щоб заплатити за дорогий газ в листопаді-грудні.  Міський голова Славути  Василь Сидор повідомив, що його громаді  додатково потрібно мінімум  25 млн грн  до завершення опалювального сезону. Депутати Хмельницької обласної ради на останній  сесії  зарезервували 32 млн грн на оплату енергоносіїв для бюджетних організацій обласного підпорядкування.

Я поцікавився розміром  видатків  бюджетів місцевого самоврядування на забезпечення теплом бюджетних установ (шкіл, садочків, лікарень та ін.) у зв’язку з підвищенням ціни на природний газ в країні загалом. Шокуюча цифра –  в  опалювальному сезоні 2021/2022  це майже 17 млрд грн! Кому і за що  мають бути  сплачені такі кошти? І чому через оборудки газового монополіста  мають бути недофінансованими  ремонти доріг, освітніх та медичних закладів? Зрештою, у нас  чергова хвиля пандемії і є  потреба у коштах на  закупівлю кисню, щоб зберегти життя людей!

Але ж ціна на газ для населення зафіксована на рівні 8 грн за куб блакитного палива…

Дійсно, влада  пішла на такий крок, як фіксована ціна, аби уникнути  масових акцій протесту громадян.  Наша політична сила  ще  в червні поточного року  порушила питання, що така ціна є несправедливою, коли НАК Нафтогаз  оголосив про одномоментне підвищення ціни.  Ще раз наголошую –  ця ціна завищена, адже  вартість газу українського видобутку, який йде для потреб населення, становить  лише 1 гривню,  і з  витратами на транспортування, податками   вона  не має  перевищувати 3,5 гривні. Натомість фіксованою ціною  8 грн за куб  хочуть прикрити  великі корупційні схеми.  Адже  «побутовий» газ зараз потрібен передусім  для забезпечення роботи  підприємств теплокомуненерго,  де  вартість  газу  становить 80% вартості тепла. І ось тут починається саме цікаве –не тільки тепловики, а й  комунальні, бюджетні  установи не можуть  укласти договори і придбати  за сприйнятною  ціною газ для  своїх потреб!  

 Побутові споживачі – це одна із проблем. З іншого боку –  промисловість. В жовтні  промисловим споживачам запропонували купувати газ по 56 грн/куб. Це майже у 7 разів дорожче, ніж у січні цього року. Через таку ціну 91% промислових підприємств до кінця  року можуть стати збитковими. А як виживати малому і середньому бізнесу? Запитань більше, чим відповідей від  діючої влади.  І складається враження, що  вона взагалі не хоче чути людей. Наші депутати порушили питання ціни на газ на сесіях майже всіх місцевих рад області, ініціювавши відповідні звернення до президента, Кабінету Міністрів та Верховної ради України. Міські голови  б’ють на сполох де тільки можна, адже під загрозою не тільки опалювальний  сезон, а й бюджетний процес.  Але все, що отримали  на поточний момент – Меморандум  (тобто документ, який засвідчує наміри сторін) між Урядом, «Нафтогазом», Офісом Президента та Асоціацією міст України, в якому йдеться про фіксовану  ціну на газ до 1 січня поточного року. А далі що? Одразу  літо?

Тобто – перспективи невтішні, незважаючи на Меморандум і фіксовані ціни на блакитне паливо охоча б для деяких  категорій споживачів?

Повернемося до початку розмови: критична ситуація з газом лише одна із проблем, яка в силу сезонності набула  особливої гостроти. Давайте подивимося на так звану «ринкову» ціну на газ в контексті  соціально-економічної ситуації. Для прикладу – рівень життя громадян, рівень офіційної  заробітної плати. За цим показником у січні-серпні 2021 році Хмельницька область посіла 15 місце по Україні з середньою зарплатою  майже 12 тис грн. Це як «середня температура по лікарні», бо  ми всі добре знаємо  рівень оплати праці бюджетників,  доходи  найманих працівників і яка кількість із них працює легально, тобто – декларує свої доходи.  Сума заборгованості із виплати заробітної плати на 1 вересня поточного року  становила 20,6 млн.грн  – в 2,6 раза більше, ніж станом на початок року. Це тільки офіційні цифри статистики, які  не відображають всю критичність ситуації. Люди відчувають її  на сімейних бюджетах – постійно зростають ціни на продукти харчування, проїзд, житлово-комунальні послуги. Як тут не згадати про обіцяний кінець епохи бідності?

У мене в руках – аналіз проєкту державного  бюджету на наступний рік, зроблений  депутатами фракції ВО «Батьківщина» у Верховній  Раді. Що чекає людей? Розміри прожиткових мінімумів, які пропонується передбачити на 2022 рік,  не покривають навіть половини фактичного розміру прожиткових мінімумів за вересень-жовтень поточного 2021 року!  За такого «прожиткового мінімуму» неможливо забезпечити навіть основних потреб для фізіологічного виживання – на 2 тисячі гривень людина не може прохарчуватися без шкоди для здоров’я, а не те щоб оплачувати рахунки за захмарними тарифами на житлово-комунальні послуги.

Який же вихід?

Примусити владу припинити брехати і красти!  Влітку  НАК «Нафтогаз України» бадьоро рапортував, що план  по закачуванню  газу у газосховища перевиконано на чверть. Сьогодні  виявляється, що  газосховища  порожні  і газ закачується по ціні в шість разів дорожче.  Логічне запитання: куди поділися два млрд гривень, виділені на ці витрати?  Аналогічна ситуація і з закупкою вугілля…  Друге – знову нагадаю про  сенсаційне інтерв’ю головного  виконавчого директора  «Нафтогазу» Отто Ватерландера, котрий повідомив, скільки коштує видобуток газу: близько 1 грн за кубометр. А продає українським домогосподарствам  ТКЕ майже по 8 грн за кубометр газу. І ще кілька простих цифр: у 2020 році Україна всього видобула 20 млрд куб м газу, з них державна компанія «Укргазвидобування» – 14 млрд куб м. Цих обсягів повністю вистачає для потреб побутових споживачів і теплогенеруючих підприємств. То до чого  вигадувати нісенітниці про  газовий ажіотаж на світовому ринку? Україна може і повинна використовувати газ власного видобутку, а не експортувати його за копійки, аби потім купувати іноземний втридорога!

Прикладів  «безпорадності»   можна навести безліч – і  програму будівництва доріг і великих об`єктів, яку люди влучно назвали «Велике крадівництво», і запровадження так званого ринку землі… Перерахувати все – не вистачить пальців рук. Даруйте, але люди не дурні,  і  втрата діючим президентом і підконтрольною йому  монобільшістю у парламенті   двох третин своїх прихильників, що показує соціологія,  тому підтвердженням.  Я більш, ніж переконаний, що сьогодні  є лише один політик, котрий  зможе  розв`язати енергетичний зашморг на шиї  держави і ефективно боротися з корупцією  – це Юлія Тимошенко, котра за роки  свого прем`єрства  вже продемонструвала  як   виходити з кризових ситуацій, зокрема, в енергетиці – згадайте горезвісні   віялові відключення, бартер і взаємозаліки у цій галузі…

Команда  «Батьківщини», яку вона очолює,  і сьогодні має чіткий план подолання енергетичної кризи.  Це введення надзвичайного стану в енергетиці, припинення експорту природного газу з України, усунення посередників між видобутком і облгазами та ухвалення законопроєкту №4680 про спрямування дешевого газу власного видобутку на потреби населення. Ми будемо  боротися за виконання цього плану дій  на усіх рівнях влади. І я сподіваюся на консолідацію зусиль своїх колег по самоврядному органу і в місцевих радах різного рівня, адже  енергетичний колапс загрожує руйнацією економіки регіону і зриву бюджетного процесу.