Культура

13 Березня, 2021 Традиції Колодія або Масниці на Хмельниччині

Колодій або Масниця традиційне східнослов’янське, зокрема й українське свято, що відзначається протягом тижня перед Великим постом. У 2021 році Масницю святкують з 8 по 14 березня. Етнографка, голова громадської організації «Відродження традицій Поділля» Ірина Телюх, розповіла Суспільному про те, які звичаї притаманні саме Хмельниччині.

 

За її словами, це гучне свято зі своїми обрядами, смачною їжею, з музикою й піснями.

«Традиція надзвичайно вона давня, це ще тягнеться з до християнства і пов’язана з сонцем, з приходом весни: період сонячного сонцестояння, там де старе вмирає нове народжується. Масляна і Колодій – це суто регіональні назви. В народі цей період іде такий розгульний. Це, напевне такий час, коли люди дуже розслаблялися, багато пили горілки, їли в основному усе масне: сир, сметана, в Україні більше вареники», – розповідає Ірина Телюх.

В сучасності традиції зустрічі весни з веселими гуляннями на вулиці зі смаколиками та напоями збереглися і донині. Але, шлюбні мотиви, які були закладені в основу свята Колодія, і зокрема покарання неодружених, у нас зараз майже втратились, зауважує етнографка.

«У нас на Хмельниччині Колодка – в деяких селах збиралися жінки, які не повіддавали своїх синів та дочок заміж за цей рік. Ці жінки брали велике поліно і волокли його по селу. Це ніби-то зганьбитися. Вони його волокли і співали сороміцьких пісень. Ну і, звісно, усіх пригощали і самі пили горілку», – розповідає Ірина Телюх.

За стародавніми традиціями неодруженим парубкам на селі до ноги чіпляли колоду, прикрашену стрічками, яку він мав волокти, допоки не дасть відкупного жінкам. Такі обряди були не тільки заради веселощів, каже Ірина через гумор вони мали виховне значення, примушували молодь замислитись над продовженням роду.

«Ці обряди вони всі пов’язані зі шлюбним періодом. От, наприклад Білогірський район я записувала, і взагалі по області у нас є таке, що молоді дівчата теж чіпляли колодку хлопцям, які не встигли одружитися на ліву руку зав’язували і такі хлопці ходили по селу цілий день. І ніхто не міг від цієї колодки відчепитися. Співали пісень таких колючих пісень. Висміювали», – каже етнографка.

Що у цих обрядах символізує дерев’яна колодка, Ірина Телюх пояснює: «і в українців, і у слов’ян, в усіх — дерево життя. воно перш за все пов’язано зі шлюбом. І якщо, наприклад хтось там не женився, не вийшов заміж, то це ніби як усіченіє. Тобто це якась пародія на те, що людина себе не реалізувала в родинному житті».

 

Традиційно на Хмельниччині головним почастунком на Масницю є вареники з сиром та сметаною і налисники, каже етнографка.

«Я, наприклад дуже рідко зустрічаю таку назву як млинці, а більше налисники, а більше вареники, ще на великі вареники кажуть пироги», – каже Ірина Телюх.

ЧИТАЙ НАС У TELEGRAM
    Підписатися
    Сповістити про
    guest
    0 Коментарі
    Вбудовані Відгуки
    Переглянути всі коментарі