20 Лютого, 2021 20 лютого Хмельниччина вшановує Героїв Небесної Сотні

Сьогодні, 20 лютого, традиційно відзначають День пам’яті Героїв Небесної Сотні. Сім років тому під час Революції Гідності протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого апогею.

Цього дня ми вшановуємо пам’ять тих громадян, завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави під час подій Революції Гідності, тих, хто ціною власного життя захищав ідеали демократії, відстоював права та свободи людини, європейське майбутнє України. 

Гідність, свобода, відвага, єдність, честь – стали одними з головних об’єднавчих цінностей Революції Гідності. 

Героями Небесної Сотні стали 107 загиблих з різних куточків України та з-за кордону. За інформацією обласної ради, до «Небесної Сотні» увійшли десять Героїв з Хмельниччини:

Сергій Бондарчук

Вчитель фізики із Старокостянтинова загинув на Майдані 20 лютого 2014 року. Сергій Бондарчук був смертельно поранений, коли рятував поранених побратимів.

Микола Дзявульський

Вчитель географії та біології із Шепетівки у віці 54 років загинув на вулиці Інститутській. Вранці 20 лютого куля снайпера потрапила Миколі Дзявульскому прямо в серце.

Відправився до Києва відразу ж після силового розгону студентського мітингу на Майдані Незалежності 30 листопада. Приїхавши до Києва в перші ж дні Євромайдану, Микола постійно знаходився в епіцентрі подій. Особисто зустрічав, проводжав і опікувався земляків з Шепетівки, які приїздили на Майдан. Жив зі своєю сотнею в Жовтневому палаці.

Клітинський Олександр

Родом із села Чернелівці Деражнянського району. З початку грудня 2013 року перебував на Майдані. Був активним учасником Самооборони. В ніч з 18 на 19 лютого 2014 року під час пожежі у київському Будинку профспілок знаходився на 7-му поверсі будівлі, після чого зник. Побратими сподівалися, що він зумів врятуватися з палаючого будинку. Але, на жаль, хлопець загинув під час цієї пожежі.

Пів року рідня Олександра не знала, де він і що з ним. Вірили, що повернеться, як сам казав, на свій День народження — 15 травня. Але не повернувся.

Корнєєв Анатолій

Загинув 20 лютого 2014 року. На відеозаписах розстрілу мітингувальників того дня Анатолія Корнєєва востаннє видно живим. Він у смарагдовому мотоциклетному шоломі на Містку Закоханих в момент штурму Жовтневого палацу. Згодом його тіло знайшли нагорі вулиці Інститутської, неподалік від станції метро Хрещатик.

Колишній військовий інженер був сільським головою у селі Руда на Кам’янеччині. За його плечима — служба на Далекому Сході та в Німеччині, понад 10 років роботи на хлібокомбінаті, вдома його чекали дружина та двоє дітей.

Мазур Артем

У Хмельницькому працював логістом та охоронцем. В акціях протесту Євромайдану Артем Мазур брав участь два місяці.

18 лютого, коли мирний наступ Євромайдану на Верховну Раду перетворився на криваве побоїще, чатовий Самооборони Майдану Артем отримав надзвичайно важкі поранення. Хлопця по-звірячому побили.  Від дня поранення перебував у комі. Родичі планували перевезти його в Чехію або Польщу на лікування, проте 3 березня, не приходячи до тями, Артем помер.

Пагор Дмитро

Родом з Чемеровецького району. Навчався у Кам’янець-Подільському аграрно-технічному університеті. Мешкав у Хмельницькому, працював на автомийці. Був учасником мирного протесту біля будівлі СБУ 19 лютого.

Загинув того ж дня ввечері унаслідок вогнепального поранення під час стрілянини зі сторони СБУ. Коли лунали постріли, Діма закривав собою дівчину. Був поранений у голову, невдовзі помер у лікарні. Поховали хлопця у рідному селі.  

Подригун Олександр

Народився в селі Залужжя Білогірського району. Часто їздив на заробітки, залишаючи рідних вдома, оскільки після демобілізації не знайшовши роботи у рідному селі. Одразу після побиття 30 листопада 2013 року студентів в Києві, він приїхав на Майдан і став активним учасником революції.

21 лютого 2014 року тут в Києві чоловіка було жорстоко побито. Його знайшли на вулиці Лісовій з розбитою головою та проломленим черепом. Його привезли до однієї з київських лікарень, але врятувати життя Олександра не вдалося. 23 лютого 2014 року він помер. 

Шеремет Людмила

Людмила Шеремет була смертельно поранена під стінами управління СБУ у Хмельницькому. Протягом трьох днів лікарі Хмельницької міської лікарні боролися за її життя. Куля пошкодила тканини головного мозку, і жінка, яка не приходила до свідомості весь цей час, померла.

Васільцов Віталій

Народився у селі Гаврилівці Кам’янець-Подільського району. Віталій був успішним ландшафтним дизайнером. Планував створити навіть дендропарк. На Майдан прийшов після побиття студентів 30 листопада. Постійно брав участь у зіткненнях з Беркутом.

18 лютого Віталій з групою товаришів пішов до Михайлівського монастиря, де збиралися тітушки. Там у нього влучила куля. 

Чаплінський Володимир

Володимир Чаплінський був родом з села Ногачівка Славутського району. Мешкав у місті Обухів Київської області, працював на заводі. На Майдані був від перших днів.

20 лютого на вулиці Інститутській загинув від кулі снайпера. Залишив дружину та двоє дітей.